Вчора депутати Верховної Ради прийняли закон, що дозволяє використовувати гривню наряду з іноземною валютою як засіб платежу в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту.

Новий документ "Про внесення змін до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (щодо розширення сфери використання валюти України)" (законопроект №9488) також скасовує обмеження щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення подібних розрахунків у гривні.

Як йдеться у його пояснювальній записці, введення в законодавство передбачених законопроектом норм дозволить усунути валютні ризики українських експортерів та імпортерів за зовнішньоторговельними операціями. Але на думку більшості опитаних експертів, не варто переоцінювати значення ухваленого документа. Як стверджує головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан, запропоновані зміни дійсно допоможуть трохи розширити сферу обігу гривні, але істотного економічного ефекту чекати не варто - статус неконвертованої валюти за гривнею збережеться (через безліч обмежень при операціях з капіталом). А значить, левову частку зовнішньоторговельних операцій все одно буде займати іноземна валюта. Але для деяких підприємств можливість проводити зовнішньоекономічні розрахунки у гривні без окремої ліцензії буде вигідна, зважаючи на потенційне зниження транзакційних витрат і валютних ризиків. Таким чином, підсумовує експерт, НБУ намагається зменшити попит на іноземну валюту, що позитивно для валютного ринку.

Прийнятий документ - позитивний сигнал для зарубіжних компаній, у яких є необхідність в гривневих ресурсах для розрахунків на території України, впевнений Андрій Аргат, аналітик з міжнародних ринків Індустріалбанку. Разом з тим обсяги даних операцій навряд чи будуть значними і, швидше за все, не зможуть зробити істотного впливу на валютний ринок. Прийнятий закон поки тільки відкриває потенційні можливості для ринку, упевнений керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал України" Олександр Вальчишен. "Проте кардинально нічого не зміниться, оскільки в наявності зворотний процес - влада і приватний бізнес схиляються до таких менш ризикованих засобів платежу, як резервні валюти (в основному долар, меншою мірою євро та інші валюти), а також до валют, які доцільні з точки зору поточної політичної та економічної ситуації (російський рубль)", - нагадує аналітик.

Погоджується з колегою керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Микола Івченко. За його словами, прийнятий закон - поки тільки початок шляху підвищення конвертованості гривні, і немає ніякої гарантії, що він буде успішним. Тому в короткостроковій і середньостроковій перспективі він навряд чи підсилить гривню в ціні. У довгостроковій же перспективі, якщо Україна зможе розраховуватися за імпортні товари гривнею, це сприятиме посиленню вартості останньої. Проте інші країни можуть піти на це тільки в разі зустрічних розрахунків за експорт товарів в їх валюті.

  Проте це вигідно Україні, оскільки в цьому випадку знизиться попит на долар США, курс якого є головним критерієм фінансової стабільності в країні. Навіть якщо зросте попит на рубль або казахський тенге, це не буде таким критичним явищем, як постійний значний попит на долари. А ось конвертованість і привабливість гривні в цьому випадку збільшиться. "І хоч це непросте рішення - в ньому все ж таки більше позитивних моментів, ніж негативних", - упевнений Івченко.

  Керівник аналітичного департаменту ІГ "ТАСК" Андрій Шевчишин переконаний, що прийняття закону стане важливим кроком на шляху лібералізації обігу гривні і руху в бік плаваючого курсу, адже можливість розраховуватися за зовнішньоекономічними контрактами в регіональних валютах дозволить знизити вплив курсових коливань. У той же час, нагадує експерт, розрахунки в гривні займають мінімальну вагу в структурі зовнішніх контрактів, хоча не факт, що при збереженні волатильності долара і євро дана тенденція буде зберігатися.

  Безумовно, використання гривні в розрахунках незначною мірою, але все ж таки буде сприяти зменшенню попиту на валюту всередині країни і підвищенню попиту на гривню. Прийнятий закон не стане глобальним етапом у розвитку нацвалюти як регіональної одиниці, оскільки є більш значні центри економічного впливу, ніж Україна. Проте можливість проведення зовнішньоекономічних розрахунків у гривні без ліцензії полегшить роботу нерезидентам. І вже точно підвищиться ефективність співпраці за контрактами з російськими партнерами і партнерами з Митного союзу.

  "Якщо припустити, що хоча б у 5% випадків при контрактах з країнами СНД договори будуть оформлятися у гривні, то мова йде про суму понад $3 млрд. торгового обороту", - підраховує співрозмовник видання. До слова, не виключено, що Росія може погодитися розраховуватися гривнею за імпортовані в країну українські товари за умови розрахунку за російський газ в рублях. Подібні угоди можуть бути підписані і з іншими країнами СНД (Білорусь, Казахстан) або країнами Східної Європи, Латинської Америки та Азії.