В уряді розраховують, що до 2014 року частка малого та середнього бізнесу в українському ВВП збільшиться з нинішніх 10-15% до 25%. Однак підготовлений чиновниками проект розвитку малого та середнього підприємництва на 2014-2024 роки не містить обіцянок прямої бюджетної підтримки малого бізнесу. В основному в уряді планують допомагати бізнесу шляхом зниження бюрократичних бар'єрів, але відбудеться це тільки через десять років, при цьому ніхто не обіцяє скасувати їх повністю. В останній рік для малого та середнього бізнесу нічого не було зроблено, кажуть експерти.
   Уряд визначився зі стратегією розвитку малого та середнього бізнесу (МСБ). Вчора Держслужба підприємництва оприлюднила проект концепції загальнодержавної програми розвитку малого та середнього підприємництва на 2014-2024 роки, в якому йдеться, що за показником частки МСБ в загальній кількості підприємств - 99,4% - Україна вже перебуває на загальносвітовому рівні. При цьому кількість МСБ розподілена по країні нерівномірно: більша частина працює в найбільших містах, а їх основна спеціалізація - торгівля і сфера послуг (64% компаній; див. графік). До того ж частка МСБ в економіці країни залишається дуже низькою - 10-15% при 60% у країнах ЄС.
   В уряді розраховують, що за десять років МСБ збільшить свою частку у ВВП до 25%, а кількість працівників у цій сфері зросте на 10%. Планується домогтися цього без бюджетної підтримки: в концепції згадуються "введення в обіг нових фінансових інструментів підтримки МСБ", а також кредитування міжнародних організацій. Такі кредити видає Міжнародна фінансова корпорація (IFC) через Укрексімбанк і приватні банки. Втім, за словами керівника проекту IFC "Інвестиційний клімат в Україні" Сергія Осаволюка, міжнародні організації не в змозі замінити банки. "Для мікрокредитів необхідна мережа відділень. Тому уряду варто сконцентруватися на задачі зниження ставок за цими кредитами, в першу чергу стабілізувавши макрофінансову ситуацію", - пояснив експерт.
   Пропонується стимулювати інноваційність МСБ як за допомогою грантів, прямого фінансування та надання держзамовлень, так і за допомогою видачі держгарантій по кредитах. Чиновники дають собі десять років на спрощення процедур відкриття і закриття бізнесу, отримання дозвільних документів і запровадження прозорих механізмів держконтролю. В уряді впевнені, що підтримкою бізнесу стане адаптація українського законодавства до міжнародної практики у сфері технічного регулювання, а також захист інтелектуальної та промислової власності. Крім того, обіцяно залучення МСБ до участі в програмах державно-приватного партнерства. Зараз навіть великий бізнес не ризикує починати такі проекти з державою. "Активність реалізації реформ зійшла нанівець. З досягнень останнього року можна назвати лише бюрократичне спрощення доступу бізнесу до електромереж", - відзначає пан Осаволюк.
   Більшість пропонованих на найближчі десять років заходів носять другорядний характер. "У першу чергу бізнесу потрібне конкурентне середовище, досягти якого неможливо без боротьби з корупцією. Все інше - додаткові заходи", - заявила голова комітету Верховної ради з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель ("Батьківщина"). При цьому деякі з пропонованих заходів можуть погіршити становище МСБ. "Взяти, приміром, соціальну відповідальність бізнесу. У всьому світі під цим терміном розуміють створення робочих місць для кваліфікованих працівників, і лише у нас - обов'язок, крім сплати податків, фінансувати соціальні проекти", - пояснила пані Кужель.
   Частина ініціатив може призвести до неефективного використання коштів: "У нинішньому вигляді підтримка інноваційної діяльності призводить, м'яко кажучи, до неефективного використання коштів. Чиновник не може визначати, які проекти є інноваційними, а які - ні", - вважає Сергій Осаволюк. Глава Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва "Єднання" Наталія Кожевіна впевнена, що ці заходи можуть дати позитивний ефект лише за умови наявності реальних програм. "Поки в уряді таких програм немає, як немає й розуміння, що стабільна економічна ситуація в країні можлива лише при частці малого бізнесу в економіці не менше 50%", - пояснила вона.
    Юрій Панченко