Після заходу в Україну Uber служби таксі вирішили додати у свій маркетинг агресії і активно зайнялися sms-розсилками. Досі українці щоденно отримують по 2-3 повідомлення від нових служб про їх вигідні пропозиції. Здавалося б, ринок таксі величезний і може похвалитися здоровою конкуренцією. Але насправді компанії, яка планує вийти на нього, доведеться зіштовхнутися з багатьма проблемами.
Чим живе ринок таксі
Згідно з даними Міністерства інфраструктури, щорічний грошовий оборот у сфері таксі в Україні складає понад 20 млрд грн. При цьому, за різними оцінками, “в тіні” працює від 80% до 98% всіх таксистів, які не платять податки і не несуть відповідальності у випадку транспортної пригоди з пасажирами. Щодня в Києві послугами таксі користуються від 200 до 300 тис. людей залежно від сезону. Ці замовлення виконують 15-25 тис. автомобілів.

В Офісі ефективного регулювання BRDO підрахували, що всього в Україні понад 20 тис. суб’єктів надають послуги з перевезення пасажирів. З них, згідно з Держреєстром фізосіб-підприємців понад 19,6 тис. компаній, які надають дані послуги, працює в десятки разів менше – всього 556.

Ліцензії на ведення діяльності мають лише 55% з-поміж усіх зареєстрованих суб’єктів господарювання, посилаються на офіційні дані в BRDO. В Мінінфраструктури наводять більш песимістичні цифри: згідно з інформацією відомства, без ліцензії перевезення пасажирів на таксі здійснюють приблизно 85% учасників ринку.

Як оформити необхідні документи

Процедура виходу на ринок достатньо проста, стверджує експерт BRDO Володимир Головатенко. “Терміни, оплата, необхідні документи для отримання ліцензії, обґрунтування для відмови – вичерпні й чіткі”, – стверджує він.

З цією точкою зору погоджуються й учасники ринку. “Законодавство достатньо просте. На сайті Мінінфраструктури є чіткий перелік документів, який потрібен для оформлення юрособи або для фізособи-підприємця, – розповідає Олена Квачевська, керівниця “Оксі Таксі”. – Ліцензія недорога. Її вартість дорівнює прожитковому мінімуму (зараз 1,6 тис. грн – ред.). Для юрособи необхідно вносити дані про машини в реєстр. Потрібно подати перелік документів, зокрема техпаспорти і спеціальні сертифікати для електромобілів”.

В Офісі ефективного регулювання підрахували, щоб створити в Україні компанію, яка буде займатися перевезенням пасажирів на таксі, необхідно пройти 13 процедур і зібрати 37 документів. Стати самозайнятим таксистом на спрощеній системі оподаткування трішки простіше: потрібно пройти 11 процедур і підготувати 29 документів.

Щоб отримати ліцензію на перевезення пасажирів, необхідно надати інформацію про матеріально-технічну базу, де буде перевірятися стан автомобілів, дані про машини та про таксометри, а також інформацію про кваліфікацію водіїв. З повною процедурою реєстрації й отримання всіх дозвільних документів, а також із можливими причинами відмови можна ознайомитися на платформі ефективного регулювання PRO.

“На етапі страхування пасажирів компаніям доведеться постати перед труднощами”, – відзначає Володимир Головатенко з BRDO. “Через плутанину в законодавстві, а саме через відсутність встановленої форми квитка на проїзд пасажирів в таксі і через застарілі норми, перевізники зобов’язані щоразу видавати страховий поліс пасажиру, – розповідає експерт. – Це точно не сприяє легальному веденню бізнесу”.

Скільки грошей необхідно для старту

Щоб відкрити повноцінну службу таксі з власним парком автомобілів, знадобиться близько $1 млн, кажуть учасники ринку. І додають, що не варто розраховувати, що вкладені інвестиції окупляться протягом року.

За словами Олени Квачевської, їх служба має відбити вкладення через три роки після запуску, тобто до середини 2019 року. “Найбільш витратна частина це утримання автопарку, – говорить директор служби таксі. – Компаніям, у яких немає власних машин, набагато простіше. Всі витрати лягають на плечі власників автомобілів”.

Також служби таксі з автопарком, що працюють офіційно, реєструються в основному по загальній системі оподаткування. До того ж такі компанії встановлюють реєстратори розрахункових операцій для приймання виручки.

Тому тарифи у юросіб-служб, що працюють легально,  і у фізосіб-підприємців часто відрізняються. Наприклад, послуги “Оксі Таксі” обійдуться на 20-40 грн дорожче, ніж умовно в Uklon.

Тим не менш офіційні служби таксі намагаються завоювати клієнта додатковими “плюшками”: безкоштовним WiFi, закріпленими на спинці крісла планшетами і усілякими акціями.

Легально чи нелегально? Ось у чому питання

Робота значної кількості фізосіб-підприємців без ліцензії негативно впливає на ринок таксі й на конкуренцію, стверджують експерти і компанії, які працюють легально.

“В Україні утворились так звані інформаційно-диспетчерські служби (ІДС), які є посередниками між водієм і клієнтом. Ці служби не перевіряють, чи є водій зареєстрованою фізособою, чи платить він податки, чи володіє машиною або просто бере її в оренду. По суті це колл-центри, куди надходять замовлення від пасажирів, які потім передаються водіям”, – розповідає Олена Квачевська.

Такі служби зокрема дають змогу існувати “тіньовому сегменту” ринку таксі. В законодавстві немає навіть поняття “інформаційно-диспетчерської служби”, говорить Квачевська, тому вона ніким не регулюється.

“Фактично диспетчерські служби надають інформаційні послуги всім перевізникам – і ліцензованим, і неліцензованим – всупереч нормативно-правовим положенням, – відзначає Володимир Головатенко, керівник сектору “Контроль і нагляд” BRDO. – Адже відповідальність ІДС за надання послуг неліцензованими перевізниками не встановлена”.

Таким чином таксисти, які співпрацюють з ІДС, можуть заробляти на перевезеннях пасажирів без жодної ліцензії, а також без сплати податків. При цьому диспетчерські служби не будуть відповідати за співпрацю з нечесними таксистами.

При цьому діяльність диспетчерських служб не потребує отримання ліцензії. Необхідно лише зареєструвати суб’єкта господарювання з видом діяльності по КВЕД “Надання інших інформаційних послуг”.

Як би там не було, але на самих перевізників, тобто таксиста, законодавство поширюється. Тому вони зобов’язані отримувати ліцензію. Згідно із законодавством, перевезення пасажирів без ліцензії карається штрафом від однієї до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян  – від 17 тис. грн до 34 тис. грн. А у випадку повторного порушення протягом року доведеться заплатити від 34 тис. грн до 85 тис. грн.

Тим не менш штрафів таксисти не бояться. Все тому, що у Держслужби з безпеки на транспорті, яка має контролювати наявність ліцензій у перевізників, спостерігається суттєвий дефіцит кадрів. За словами учасників ринку, на території Києва і Київської області працює всього близько 9-14 державних контролерів. “Це наче шукати голку в копиці сіна, – розводять руками в “Еліт Таксі”. – Держслужба не може контролювати елементарні речі. У неї кількість співробітників лишилася на рівні радянських часів, коли в Києві було чотири таксопарки. Зараз же кількість таксі збільшилася в сотні разів”.

До того ж інформацію про виїзди держконтролерів з перевіркою завжди оперативно “зливають”, додають в “Оксі Таксі”. “Спіймати таксиста без ліцензії можна за допомогою “таємного покупця”. Але знову ж таки для цього потрібна велика кількість контролерів”, – відзначає Олена Квачевська.